Вівторок,
06 грудня 2016

Наші спільноти

Пам’ятник Незалежності в Харкові вважають одним з найнезугарніших в Україні (фото)

Посилаючись на думки експерті, тижневик «Коментарі:» відніс монумент на площі Рози Люксембург до ТОП-10 недоладних творінь скульпторів…

Монумент Незалежності в Харкові (скульптор Олександр РІДНИЙ), за версією тижневика «Коментарі:», увійшов до переліку 10 пам’ятників незалежної України, які показово поєднують пафосність і сумнівну художню вартість.

Недоладність цього пам’ятника, спорудженого 2001 року на площі Рози Люксембург одним із найталановитіших українських скульпторів, викликає і сміх, і сльози, пише тижневик, спираючись на думку експертів.

У центрі композиції - 16-метрова бронзова колона, що нагадує стовбур пальмового дерева. Біля підніжжя колони - фігура дівчинки, образом для якої послужила Дарина СТРІЛЕЦЬ, однолітка української незалежності. Увінчує колону спрямована увись фігура сокола, крила якого складені у вигляді тризуба. Оточують пам’ятник десять флагштоків. Композиція виглядає досить агресивно - через нарочито центральний образ хижого птаха в ній.

До Топ-10 найбільш недоладних монументів незалежної України також увійшли:

Комплекс монументів на Майдані Незалежності в Києві.

Композиції «Козак Мамай», «Брати-засновники Києва та їхня сестра Либідь» (скульптор Анатолій КУЩ), скульптура архангела Михаїла, а також статуя Оранти-України на колоні повинні були стати головним скульптурним комплексом країни. Глобальний задум - відтворити в ньому тисячолітню історію України - не дав змоги гармонізувати пам’ятники в ансамбль. Незрозуміло також, чи це власне пам’ятники, чи просто декоративні скульптури. Безсистемно розташовані на площі недоладні фігури Мамая, що сидить біля худого коня, розхристані Кий, Щек і Хорів відразу ж отримали глузливі прізвиська, а весь скульптурний ансамбль став символом несмаку, вбраного в патріотичний пафос, пише видання.

Пам’ятник В’ячеславові Чорноволу в Києві (скульптор Богдан МАЗУР).

Присвячену трагічно загиблому політикові бронзову скульптуру висотою 5 метрів і вагою 6,5 тонн було урочисто відкрито 23 серпня 2006 року. Скульптор виліпив В’ячеслава Чорновола в повний зріст, одягненим за модою ХІХ століття, очевидно, для того, щоб наблизити до вигляду батьків української нації. Так, у фігурі політика явно читається силует молодого Тараса Шевченка, а в рисах обличчя видно подібність з Іваном Франком. Безглуздо виглядає «діра», на тлі якої стоїть В.Чорновіл, а також нагромадження різноманітних скульптурних елементів, що обрамляють його фігуру. На думку “Коментарів:”, пам’ятник відверто чужорідний в архітектурному оточенні, насамперед на тлі будинку Національного художнього музею України.

Пам’ятник Анатолію Солов’яненку в Донецьку (скульптор Олександр СКОРИХ).

Претензійна майже чотириметрова бронзова статуя співака в повний зріст, покрита сухозлітним золотом, установлена на «пеньку» - круглому постаменті, що опирається на циліндри, які символізують театральні колони. Прізвисько співака - «шахтарський герцог», яке йому дала колись іспанська газета, мабуть, найкраще описує цей гротескний пам’ятник. А.Солов’яненко зображений у костюмі герцога з опери Джузеппе Верді «Ріголетто» - образ, у якому він дебютував на сцені Донецького театру опери й балету.

Пам’ятник Помаранчевій революції у Вінниці (скульптор Володимир СМАРОВОЗ).

Спочатку пам’ятний знак присвячували подіям 2004 року. На 11-метровому «флагштоці» здіймається фігура дівчини на кулі-апельсині, яка закликає мешканців міста виходити на революційний мітинг. На кільцях-стовщеннях унизу «флагштока» хотіли викарбувати слова популярних пісень того часу - «Ми йдемо» і «Разом нас багато». Однак пізніше, коли пафос Помаранчевої революції зійшов нанівець, скульптура одержала нову офіційну назву - пам’ятник українській пісні, а на кільцях з’явився нейтральний напис: «Твоя правда, твоя пісня не вмре, не загине».

Пам’ятник загиблим воїнам-афганцям у Хмельницькому (скульптор Микола МАЗУР).

У композиції пам’ятника присутній надривний метафоризм, пише тижневик. На кам’яному постаменті, зробленому у формі півкулі, - бронзова фігура воїна-інтернаціоналіста з автоматом у руках. Її, як пішака у шаховій грі, пересуває позаду гігантська рука. За всієї динамічності скульптури впадає в око її штучність, непропорційність, відсутність цілісності в композиції пам’ятника.

Пам’ятник Святому Миколаю-Чудотворцеві в Миколаєві (скульптор Іван БУЛАВИЦЬКИЙ).

Спорудження пам’ятників святим не відповідає православним канонам, а спорудження їх у парковій зоні, поруч із закладами громадського харчування й поготів. Говорити про те, що гранітний пам’ятник чудотворцеві Миколаю, який дав ім’я місту корабелів, передає близький до справжнього вигляд святого, також не доводиться. Скульптура нагадує узагальнений образ святого взагалі — мудрого, трохи суворого, але, швидше за все, доброго старого з бородою. Своїми обрисами пам’ятник перегукується з язичеськими скульптурами. Не зовсім зрозумілий також сенс задуму спорудити біля постаменту пам’ятника фонтан.

Пам’ятник Степанові Бандері у Львові (скульптор Микола ПОСІКІРА).

Композиція, образність і формальні характеристики монумента виконані в дусі соціалістичного реалізму, у відриві від сучасних художніх тенденцій. Фігура Бандери в розстібнутому пальто з полами, що розвіваються, з гордо піднятою головою і притиснутою до грудей рукою наче за іронією продовжує образ пам’ятників Леніну й більшовикам, що став свого часу канонічним. Монумент не вписаний в архітектуру площі Кропивницького, він явно претендує на роль домінанти в історично сформованому гармонічному середовищі, вважає видання.

Пам’ятник Ярославові Мудрому в Києві (скульптори Микола БІЛИК, Віталій СИВКО).

Пам’ятник є втіленням у масивній бронзі станкового ескізу, зробленого скульптором Іваном Кавалеридзе. Статуя князя в артистичній позі повернута спиною до торцевого валу Золотих воріт. Чотириметрова фігура чоловіка в такій позі виглядає як мінімум неоднозначно. Крім того, невдало обрано розміщення пам’ятника — величну фігуру Ярослава Мудрого посадили під воротами, хай навіть вони й називаються Золотими. Муляжність самих реконструйованих Золотих воріт лише підкреслює невдалість загальної композиції, пишуть “Коментарі:”.

Меморіал жертвам Голодомору в Києві (автори — Микола ОЛІЙНИК, Руслан КУХАРЕНКО, Ілля МЕЛЬНИКОВ і Юрій БІЛЯКОВ).

Не всі експерти оцінюють художнє рішення меморіалу однозначно — на відносно невеликому клаптику Парку Слави, у який його втиснули, нагромаджено безліч елементів - 12-метровий «ліхтарик»-хрест, вічний вогонь, розбиті жорна, колоски пшениці, лелеки, що символізують душі померлих від голоду тощо. Однак усі сходяться на тому, що з позицій збереження культурних ландшафтів спорудити такий величезний пам’ятник поруч із Києво-Печерською Лаврою було неприпустимою помилкою. Меморіал зухвало, владно втручається у візуальну лінію пагорбів, руйнуючи її, переповідає оцінки експертів тижневик.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів

Харьків

loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку